1. Чисельність і природний рух населення в м. Харків
Динаміка чисельності та вікова структура населення
Харків є другим за чисельністю населення містом України, потужним промислово-виробничим, науково-освітнім і культурно-історичним центром, крупним транспортним вузлом. Ці фактори в сукупності дають змогу місту мати достатньо диверсифіковану економічну структуру, що сприяє його розвитку навіть у кризових умовах. Економічна привабливість міста, розширені можливості зайнятості сприяють міграційному припливу населення. Це дозволило Харкову мати не такі значні темпи убутку населення, як Україна в цілому. Так, із часу останнього Всеукраїнського перепису населення 2001 р. до початку 2011 р. чисельність наявного населення Харкова скоротилася менше, ніж на 2%, тоді як кількість мешканців України та Харківської області зокрема зменшилася на 5.5%. За даними Держстату України, чисельність наявного населення в Харкові на початок 2011 р. склала 1446.5 тис. осіб.
Як і в більшості регіонів України, в Харкові спостерігається перевищення кількості померлих над числом народжених. Частково його компенсує додатне сальдо міграцій, хоча в 2010 р. вперше за період після перепису зареєстровано його від’ємне значення.
Оскільки в міграційному обміні переважають особи працездатного віку, а економічна ситуація в Харкові є порівняно сприятливою, міграційні потоки формують відносно «молоду» вікову структуру. До того ж крупні навчальні заклади сприяють припливу молоді, частина якої залишається в місті, що посилює ефект омолодження вікової структури населення міста. Відповідно в Харкові сформувалася вікова структура населення із підвищеною часткою осіб працездатного віку, яка становить 64%, тоді як по Україні в цілому – 60%, а по Харківській області – 61.4%. Низка народжуваність, притаманна великому місту, формує знижену частку дітей і осіб до працездатного віку. Остання на початок 2011 р. в Харкові склала 11.8%. Водночас в Україні питома вага осіб молодше працездатного віку становила 15.3%, а по Харківській області в цілому – 13.1% (табл. 1).
Відповідно виглядають контури вікової структури населення Харкова. Форма статевовікової піраміди має широку середину, що відповідає збільшеній кількості осіб працездатного віку (особливо молоді) та різко звужену нижню частину, що спричинено наднизьким рівнем народжуваності (мал. 1).
Таблиця 1.Розподіл населення Харкова за укрупненими віковими групами
на початок 2011 р. (у %)*
Група |
Харківська область |
Україна в цілому |
||
в цілому |
міські поселення |
м. Харків |
||
до працездатного віку |
13.1 |
12.8 |
11.8 |
15.3 |
в працездатному віці |
61.4 |
62.6 |
64.0 |
60.0 |
після працездатного віку (60+(55+)) |
25.4 |
24.6 |
24.2 |
24.7 |
в т. ч. старше 60 років |
21.4 |
20.4 |
20.1 |
20.9 |
Малюнок 1. Статевовікові піраміди населення Харкова (ліворуч) та України на початок 2011 р. (за даними Держстату України)
Народжуваність
Рівень народжуваності в Харкові низький навіть порівняно з низькою народжуваністю взагалі по Україні. Така ситуація є типовою для індустріальних районів і великих міст. Це пов’язано зі складним комплексом соціально-економічних і культурних чинників. Зокрема загальний коефіцієнт народжуваності в Харкові в 2010 р. становив 8.8‰. По Україні ж у цілому він сягав 10.8‰, а в Харківській області 9.5‰ (мал. 2).
Малюнок 2. Загальні коефіцієнти народжуваності в Харкові, Харківській області й Україні в 1996–2010 рр.(за даними Держстату України)
Проте навіть такий низький загальний коефіцієнт народжуваності у Харкові штучно підвищений наявністю порівняно високої питомої ваги жінок дітородного віку. Більш коректним вимірювачем рівня народжуваності є показник сумарної народжуваності (кількість дітей, яку може народити одна жінка репродуктивного віку за умови збереження впродовж її життя інтенсивності дітонародження певного періоду). Він є іще більш низьким порівняно з аналогічним показником по України. Так, у 2010 р. показник сумарної народжуваності в Харкові склав 1.06 порівняно з середнім по Україні 1.43. Оскільки сам Харків містить значну частину населення області, обласний показник також невисокий і в 2010 р. становив 1.23.
Малюнок 3. Показник сумарної народжуваності в Харкові, Харківській області й Україні в 2002–2010 рр. (розраховано за даними Держстату України)
Важливою, особливо для розробки прогнозу, тенденцією є явище „старіння материнства”. Внаслідок зміни певних стереотипів поведінки в Україні виразно окреслився тренд відкладання дітонародження. Статистично це виражається у зростанні середнього віку матері при народженні, графічно – в зростанні повікових коефіцієнтів народжуваності в старших вікових групах і повільне зниження – в молодших (мал. 4).
Малюнок 4. Коефіцієнти народжуваності за віком матері в Харкові й Україні (розраховано за даними Держстату України)
Смертність і природний приріст населення
Загальні коефіцієнти смертності в Харкові значно нижчі за середні показники по Україні. Так, за даними Держстату України, у 2010 р. ці показники становили 12.4‰ в Харкові проти 15.2‰ – в Україні та Харківській області (мал. 5). Проте, фактор вікової структури навіть сильніше впливає на загальні коефіцієнти смертності, ніж на загальні коефіцієнти народжуваності. Очевидно, що більш „молода” вікова структура великого міста сприятиме зниженню загальних показників смертності. Тому доцільно розглядати спеціальні показники, вільні від впливу вікової структури, до яких належать повікові ймовірності смерті.
Малюнок 5. Загальні коефіцієнти смертності в Харкові, Харківській області й Україні в 1996-2010 рр. (за даними Держстату України)
Слід відзначити, що майже по всьому віковому профілю (за винятком інтервалу віку від 80 до 90 років) ймовірність померти для жителів Харкова нижча, ніж у середньому по Україні. При цьому для дітей і осіб працездатного віку, що мешкають у Харкові, „сила смерті” є суттєво нижчою за середньо українську. Проте навіть у цьому випадку спостерігається помітне відставання від економічно розвинених країн (мал. 6).
Малюнок 6. Імовірність померти в 2010 р. за віком у Харкові, Україні та Швеції, обидві статі (розраховано за даними Держстату України та SCB Statistics Sweden)
Таким чином, у Харкові рівень смертності справді нижчий за середній по Україні. Відповідно це позначається на тривалості життя. Так, очікувана тривалість життя при народженні в 2010 р. в Харкові становила близько 69 років для чоловіків і 77.2 року – для жінок, тоді як в Україні вона склала 65.2 та 75.2 року для чоловіків і жінок відповідно.
Низька смертність у Харкові сприяє підвищенню природного приросту. Проте за умов дуже низької народжуваності природний приріст у місті залишається від’ємним. У 2010 р. загальний коефіцієнт природного приросту близький до такого показника по міських поселеннях України і становив -3.6‰ (мал. 7).
Малюнок 7. Загальні коефіцієнти природного приросту в Харкові, Харківській області й Україні в 1996–2010 рр.(за даними Держстату України)
Демографічні прогнози зазвичай розробляються у кількох варіантах (сценаріях). Реалістичний варіант прогнозу описує найбільш імовірний варіант розвитку, виходячи з особливостей динаміки окремих компонентів природного і механічного руху населення певної території. Оптимістичний варіант крім особливостей демографічної ситуації враховує успішну реалізацію Державних і Національних програм, спрямованих на поліпшення здоров'я населення та зниження його смертності, посиленої уваги урядових структур до збереження і відтворення якості населення, формування дбайливого ставлення до себе та свого оточення у кожної особи.
Теоретичним підґрунтям техніки демографічного прогнозу за допомогою пересування вікових груп слугує цілком очевидне положення, що кожна однорічна вікова група з кожним наступним роком стає старіше на 1 рік, тобто переміщується в наступну. Для визначення конкретного числа тих, хто здійснить такий перехід, від попереднього значення слід відняти тих, хто помре впродовж відповідного періоду, додати прибулих і відняти вибулих у відповідному віці згідно прогнозних гіпотез. Група дітей до 1 року на початок кожного наступного календарного року прогнозу отримується згідно гіпотез про повікову народжуваність жінок з урахуванням їх дожиття від народження до початку року.
1. Чисельність і природний рух населення в м. Харків;
3. Прогноз смертності й очікуваної тривалості життя;
5. Прогноз чисельності та статевовікового складу населення м. Харків